Трифонік чи стерео? Що краще?
Юліан Зарембовський
Класичне стерео чи трифонік — ось у чому питання. Ясна річ, що якщо мається про звук, призначений "для двох вух", то саме класичне стерео, з двох стаціонарних «башт» тут є самодостатнім. Але можливі варіанти. І варто для початку звернути увагу на те, що для відтворення різних частот потрібні різні за розмірами джерела звуку.
Трохи про закони акустики
У цих сучасних повнорозмірних колонках джерел звуку, точніше, смуг, здебільшого, три. І якщо басовий динамік (динаміки) — найбільше джерело, що потребує найбільшого об'єму колонки (тобто, зверніть увагу, це також її найдорожча частина), то середньо частотний (середньочастотні) і високочастотний, твітер, — у порівнянні зовсім маленькі.
Цього вимагає шкільна фізика, згідно з якою, джерело звуку має співвідноситися за розмірами з довжиною випромінюваної хвилі. І що нижчий звук, то більший розмір (і, знову ж таки, зверніть увагу, більша ціна) цього джерела.
І тут, оскільки, як ми розуміємо, підлогова акустика — справа недешева, у нас з'являється можливість серйозно заощадити. По краях стереобази ми розмістимо компактні колонки середніх-високих частот — називатимемо їх сателіти, а низькі частоти будуть у нас виходити не з двох каналів, а з одного. І така колонка називається сабвуфером.
Цю систему придумали вже давно. Якщо стереоконфігурація позначається, як 2.0 (дві колонки і більш нічого), то наша нова система — 2.1, дві колонки + сабвуфер. Ще одна назва — трифонік, бо ж маємо три джерела звуку, три компоненти.
Трифонік на базі компонентів Bowers & Wilkins Formation. Сателіти — Formation Flex, сабвуфер — Formation Bass
Стерео — не тільки класика
А як щодо стерео? — запитаєте ви, — Адже якщо у нас бас відтворює одна колонка, то на низьких частотах виходить моно? — Саме так і є, на низьких частотах сабвуфер відтворює сигнал, змішаний з двох каналів стерео. Але стереоефект від цього не зникає. Річ знову ж таки, в тому, що на низьких частотах довжина хвилі порівнянна не тільки з її джерелом, а й з відстанню між нашими вухами. І, зазначимо, саме вона, ця відстань, у порівнянні з довжиною звукової хвилі визначає нашу здатність визначати напрямок на джерело звуку, а отже, і можливість насолоджуватися стереоефектом. Можливо, це парадокс, але бас на стерео практично не впливає.
Трифонік Dali Fazon
Тобто, напрямок на джерело баса, на сабвуфер, людина розрізняє дуже погано. До такої міри, що сабвуфер у нашій системі 2.1 можна розмістити не посередині, а десь збоку, або взагалі сховати за меблями. Ось ми й дійшли до розуміння системи 2.1, або, інакше кажучи, трифоніка, в якій економія коштів досягається за рахунок того, що низькочастотна ланка складається не з двох, а з одного джерела звуку.
Вперше зі звучанням трифоніка я зіткнувся в дев'яностих. Тоді в одному торговому залі в Києві на Львівській площі встановили трифонік. Дві колонки розміром з пару пачок сигарет висіли на стіні, розташовані максимально широко. І звучали потужно, соковито, вседіапазонно, незважаючи на акустичну непристосованість приміщення. Мені довелося підійти до продавця і вдатися до розпитувань, а він вже пояснив, що під прилавком захований сабвуфер, і як усе це працює.
Будуємо трифонік
Те саме можна організувати і в домашніх умовах. Вам знадобляться два сателіти — колонки середніх і верхніх частот, часто це можуть бути будь-які полочники. І, крім того, необхідна основа трифоніка, — сабвуфер. Мало того, час від часу вже наявний поличний та іноді навіть підлоговий сетап доповнюють сабвуфером — ефект буває просто вражаючим. Зазначимо, що сучасні сабвуфери — це активні моделі, тобто, з вмонтованим підсилювачем, з чудовими можливостями налаштування і часто з можливістю бездротового передавання аудіо.
Бездротовий сабвуфер з високою роздільною здатністю Cabasse Pearl — революційний пристрій, цікавий і як дизайнерський об'єкт у вигляді кулі, що ширяє над поверхнею, і як універсальна аудіосистема, до складу якої входить власний підсилювач сабвуферного динаміка, підсилювач для двох колонок-сателітів, плюс можливості бездротових підключень, мережевий стрімінг, система корекції акустики приміщення і багато іншого
Якщо казати про готові трифоніки, то в цій конфігурації випускається чимало комп'ютерних колонок. Крім того, більшість просунутих сучасних саундбарів комплектуються сабвуфером, найчастіше бездротовим. Відтворюючи звичайне стерео, така система також працює як трифонік.
Утім, для якісного стерео оптимальними будуть активні поличні колонки або інтегральний підсилювач (до якого під'єднано звичайні, тобто, пасивні поличні колонки) з виходом на сабвуфер. Зазначимо, що в більшості сучасних моделей цей вихід є. У ньому змішані сигнали правого і лівого стереоканалів.
Таким чином, питання значно спрощується і ваша система складатиметься з двох колонок з підсилювачем, інтегральним або вмонтованим у ці колонки, а також одного сабвуфера. І за практично однакових музичних можливостей, у порівнянні з класичним стаціонарним стерео така система за визначенням є більш бюджетною.
Bowers & Wilkins Formation Bass — бездротовий сабвуфер із сімейства Formation, здатний створювати системи мультирум, трифоніки та системи просторового звучання з компонентами Formation. На борту — цифрова обробка сигналів (DSP), цифровий підсилювач потужністю 250 Вт керується системою Dynamic EQ. І працює на два протилежно напавленних довгохідних басових динаміки (технологія Opposite Dual Driver) діаметром 165 мм (6½ дюйма). Бездротове з'єднання з акустикою Formation встановлюється за лічені секунди.
За і проти
Тепер давайте поговоримо про переваги та недоліки трифоніка. Головну перевагу ми вже з'ясували: це ціна.
Друга перевага — компактність. В якості сателітів можна вибрати зовсім маленькі колонки, мало того, є навіть спеціалізовані моделі, призначені саме для систем 2.1. Ну, а сабвуфер, який набагато менший за повнорозмірну акустику, до того ж, можна куди-небудь засунути, хоча тут є свої нюанси, про які — нижче.
Крім компактності, ще однією перевагою трифоніка я б назвав можливість точного налаштування. Річ у тім, що якщо у звичайних колонках встановлено так звані пасивні фільтри (кросовери), то в системі 2.1 розподіл частот між сабвуфером і сателітами, як правило, регулюється електронікою. І налаштувати це можна набагато точніше. Додатковим налаштуванням буде вибір точного співвідношення гучності сабвуферів і сателітів, чого зі звичайними колонками зробити, як правило, неможливо.
DALI SUB E-12 F — потужний, добре збалансований сабвуфер, оснащений низькочастотним динаміком з алюмінієвим дифузором розміром 12 дюймів. Це забезпечує максимальну жорсткість дифузора, а відтак і точність звучання. Завдяки входам LFE і LINE сабвуфер сумісний практично з будь-яким підсилювачем або ресивером. Вбудований підсилювач класу D потужністю 170 Вт RMS (пікова потужність — 220 Вт) вирізняється високою лінійністю і точністю відтворення.
Ще однією перевагою трифоніка слід визнати його перспективність, приціл на майбутній розвиток. Зазвичай правильний трифонік згодом можна легко наростити до конфігурації 5.1 або ще більших комплектів просторового аудіо.
Але оскільки є переваги, є й недоліки. Перший — це кількість дротів. Навіть якщо для вашої системи 2.1 ви застосуєте бездротову акустику, то, по-любому, порівняно з класичним стерео, у вас вийде на один дріт більше. Невеликий, але все ж таки недолік.
Сабвуфер Bowers & Wilkins ASW 610 дає змогу отримати неймовірно жвавий і добре розвинений бас для свого розміру. Це невеликий, але гарно обладнаний саб 31 см заввишки, обладнаний 25-сантиметровим дифузором з кевлара й паперу, який приводить у рух 200-ватний підсилювач. Bowers & Wilkins ASW 610 — чудовий партнер зокрема для акустики того ж бренду — така сполука забезпечить чудову злагодженість трифоніка.
Крім того саме налаштування системи 2.1 може виявитися досить складним. Добре, якщо у вас готовий комплект, фірмово налаштований. Найскладніше, якщо це компоненти — різних виробників. Тут варто спробувати закликати на допомогу автоматичні системи налаштування звуку, такі як Audissey, Dirak або їм подібні. Заздалегідь попереджаю, що налаштування трифоніка власноруч, "на слух" — справа непроста.
Ще однією проблемою може виявитися правильне розташування сабвуфера у вашій кімнаті. Від цього залежить не тільки інтер'єр, а й якість відтворення баса. Часто методом проб і помилок можна домогтися карколомних результатів. Або не домогтися зовсім — процес також вимагає певного досвіду і наполегливості. Крім того, це завжди компроміс, оскільки крім якісного звуку, хочеться зберегти і якісний інтер'єр. Адже саб, стоячи посеред кімнати, її навряд чи прикрашатиме...
А от останнім недоліком слід визнати те, що трифонік всеж-таки є компромісом і стерео зображення (стереосцена) в цьому разі трохи, зовсім трохи, але погіршується. Але, визнаємо, всіх цих недоліків явно замало, аби послабити інтерес до конфігурації 2.1.
Підіб'ємо підсумки. Зрозуміло, це не вся інформація про трифонік, що її можна собі уявити. Але, ми сподіваємося, вона допоможе обрати конфігурацію системи, яка сподобається саме вам.
Також вам буде цікаво: ТОП10 Hi-Fi аудіо 2023 - 2024. Найкращі акустичні системи, навушники та компоненти року
